Упродовж останніх десятиліть спостерігається стрімке збільшення транспортних засобів, інтенсивності та перенасиченості дорожнього руху, що негативно позначається на стані аварійності, вулично-дорожній мережі. Рівень смертності і травматизму в Україні внаслідок ДТП є одним із найвищих у Європі. Досить непроста ситуація з безпекою дорожнього руху спостерігається і на автошляхах Прикарпаття. Власне, з цього приводу пропонуємо інтерв’ю начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області генерала поліції третього рангу, кандидата юридичних наук, доцента кафедри кримінального права, процесу і криміналістики Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» Володимира Голубоша.

- За офіційними даними, минулого року у результаті дорожньо-транспортних пригод в Україні загинули майже 3500 осіб, ще близько 33 тисяч – отримали травми різного ступеня тяжкості, – розповідає Володимир Валентинович. – А якщо взяти статистику ДТП за останніх п’ять років, то на дорогах нашої держави загинуло приблизно стільки ж людей, скільки за час війни на Сході України.

В уряді підрахували: щороку через дорожньо-транспортні пригоди наша держава втрачає близько 70-ти мільярдів гривень, що становить майже 2,5 % внутрішнього валового доходу. Так що ситуація насправді дуже тривожна, адже гинуть і калічаться люди, як правило, працездатного віку, що позначається і на демографічній обстановці, і на економіці. Я вже не кажу про біль утрати рідних жертв ДТП, страждання травмованих, значні витрати на їх лікування, ремонт пошкоджених транспортних засобів тощо.

- Володимире Валентиновичу, яка  ситуація з аварійністю на Прикарпатті?

- За 9 місяців цього року на автошляхах нашої області  трапилося 2407 дорожньо-транспортних пригод, в яких загинули 78 і травмувалися 629 людей. Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то загальна кількість ДТП дещо зросла – на 1,7 %, проте на 13 % менше зареєстровано аварій із постраждалими. Також на 26,4 % менше загинуло людей (у 2019 році – 106) і майже на 20 %  менше травмувалося (2019 рік – 782 особи). До речі, кількість цьогорічних ДТП із постраждалими, а також загиблих і травмованих істотно зменшилася і в порівнянні з 2018 роком.

Проте ця статистика аж ніяк не повинна заспокоювати. Рівень аварійності залишається недопустимо високим, як і тяжкості наслідків дорожньо-транспортних пригод. Серед загиблих переважає значна частина людей активного працездатного віку; є проблеми з  безпекою перевезень пасажирів і вантажів, у тому числі небезпечних; бажає кращого технічний стан транспортних засобів; далеко не завжди забезпечується принцип  невідворотності покарання за порушення правил дорожнього руху; бракує системного цільового підходу до розв’язання проблем, що накопичилися в цій галузі.

На жаль, культура поведінки і дисципліна багатьох учасників дорожнього руху доволі низька. Чимало водіїв, не говорячи вже про пішоходів і велосипедистів, погано знають правила дорожнього руху навіть на елементарному рівні, часто свідомо їх ігнорують або грубо порушують. Цього не зустрінеш на європейських дорогах, по яких наші водії мають можливість їздити. Причин цьому багато. Це і правовий нігілізм громадян, і слабкий рівень підготовки в автошколах, і отримання водійських посвідчень корупційним шляхом. Нині багато робиться, щоб завадити цим процесам.

- Скажіть, будь ласка, в яких регіонах Прикарпаття склалася найбільш складна аварійна обстановка на автошляхах?

- Найбільше зростання кількості ДТП з потерпілими цього року зафіксовано у Тлумацькому, Городенківському, Рогатинському та Рожнятівському районах.  Якщо ж брати в абсолютних цифрах, то в Івано-Франківську, порівняно з минулим роком, кількість загиблих зросла  з 5-ти до 9-ти чоловік, Коломийському – з 13 до 16, Калуському – з 8-ми до 9-ти осіб.

Найчастіше люди гинуть під час наїзду на пішоходів – 36 % від загальної кількості смертей на дорогах, унаслідок зіткнення транспортних засобів – 25 %, перекидання і наїзду на перешкоду – відповідно 14 і 13 %.

Найбільшу кількість ДТП із постраждалими  зафіксовано в серпні та червні, а «найнебезпечніші» дні тижня – п’ятниця і понеділок. Пік аварійності припадає на 15:00, а із загибеллю та каліцтвом – на 18:00. Не хочеться перевантажувати інтерв’ю цифрами, але, на мою думку, учасникам дорожнього руху варто пам’ятати про цю статистику й робити висновки.

- У засобах масової інформації майже щодня повідомляється про вчинення дорожньо-транспортних пригод. Шкода кожної людини, яка постраждала в ДТП, особливо, коли йдеться про дітей…

- Так, дуже болісно, коли в результаті чиєїсь неуважності чи недогляду, обривається юне життя, калічаться в прямому та переносному значенні долі людей. На превеликий жаль, цього року в дорожньо-транспортних пригодах загинуло 5 дітей, а за участі неповнолітніх сталося 99 ДТП. У них травмувалися 87 дітей. Слабкою втіхою можна вважати те, що і цих випадків, і травмованих значно поменшало, ніж у попередні роки. Потрібно робити все, щоб звести їх кількість до мінімуму.

Як відомо, основи поведінки людини закладаються ще в ранньому дитинстві. Дуже важливо, щоб батьки навчили своїх дітей, бажано на власному прикладі, як правильно поводитися на дорозі, а в дошкільних та освітніх закладах педагоги і вихователі заклали ґрунтовні знання та навички безпечної поведінки.

Працівники поліції, насамперед ювенальної превенції та патрульної поліції постійно проводять у школах профілактичну роботу з учнями, стараються впроваджувати креативні ідеї в життя. Скажімо, навчають хлопчиків і дівчаток виготовляти флікери – маленькі значки або наклейки, які відбивають світло в темряві. Вони допомагають побачити пішохода чи велосипедиста в нічний час.

- Які основні причини вчинення дорожньо-транспортних пригод?

- Насамперед – перевищення безпечної швидкості. З вини лихачів сталося 1025 ДТП, що становить понад 42 % від усіх зареєстрованих. А із потерпілими цей відсоток ще вищий – майже кожна друга пригода. Також часто до біди призводять  порушення правил маневрування – майже 35 % від усіх аварій, недодержання дистанції та  порушення правил проїзду перехресть. У 72 ДТП, в яких загинули або травмувалися люди, водії перебували в нетверезому стані.

- На цій крайній причині зупинимося більш детально…

- Мабуть, усі знають і розуміють, що п’яний за кермом – злочинець. Але знаходяться такі, і їх, на жаль, ще чимало, хто все-таки їздить напідпитку або передає кермо нетверезій особі, чи просто байдуже за цим спостерігає, хоча може якось вплинути, аби такого не було.

Приміром, ще свіжа в пам’яті аварія в Рожнятівському районі, коли водій мікроавтобуса «Мерседес Віто», перебуваючи в стані сп’яніння, виїхав на смугу зустрічного руху й протаранив «Жигулі». Від страшного удару легковик зім’яло, загинуло подружжя та їхній син, а невістка з онуком з травмами опинилися в лікарні. Через п’яного за кермом постраждала ціла родина!

Цьогоріч працівники груп реагування патрульної поліції склали більше двох тисяч протоколів про адміністративні правопорушення за керування транспортними засобами особами, які перебували в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. 2/3 з них  розглянуто судами, причому кожен п’ятий водій уникнув покарання, оскільки провадження були закриті на підставі закінчення строків розгляду. Нещодавно Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 2695, за яким на розгляд у суді цієї категорії справ передбачено рік часу замість нинішніх трьох місяців, що істотно обмежить можливість затягування розгляду таких проваджень.

- Як відомо, цей законопроєкт спрямований на посилення відповідальності за керування у нетверезому стані. Що пропонують законодавці?

- Справді, законопроєктом передбачено більш жорстку відповідальність – адміністративний арешт на десять діб із позбавленням права керування на три роки за повторне керування транспортним засобом у нетверезому стані. Також збільшуються штрафи за покидання місця ДТП.

Крім того, законопроєкт № 2695 закриває «лазівки» в законодавстві, через які водії-п’яниці уникали відповідальності. Скажімо, торік в Україні майже півтори тисячі осіб не отримали реального покарання за нетверезе водіння через передання справи на розгляд трудових колективів та громадських організацій. Ще 633 справи були закриті судами у зв’язку з так званою «малозначністю». За новим законом цього вже не буде.

- Народні депутати також прийняли за основу ще один законопроєкт, що стосується безпеки дорожнього руху. Ним пропонується створити нову категорію учасників дорожнього руху – власників електросамокатів, електроскутерів, сігвеїв, гіробордів, гіроскутерів. Тобто «користувачів персонального легкого електротранспорту»…

- Вони такі ж повноцінні учасники дорожнього руху, як і всі інші.  Тому назріла потреба встановити для них індивідуальний правовий статус, а саме: права, обов’язки та відповідальність з чітким визначенням правил проїзду. Також законопроєкт містить положення, що врегульовують питання безпеки велосипедистів і пішоходів.

Останнім часом в Івано-Франківську з’явилося чимало нових велодоріжок, значно побільшало велосипедистів. Але й стало більше неприємних пригод за їх участі. І не лише випадків, коли в ДТП потерпають люди на двоколісному транспорті. Мабуть, кожен не раз бачив, як «стометрівкою» чи в інших людних місцях молодь ганяє на велосипедах, ризикуючи травмуватися самим чи скалічити пішоходів. У 2020 році поліцією направлено до суду два кримінальні провадження за заподіяння пішоходам серйозних тілесних ушкоджень  унаслідок зіткнення з велотранспортом. Тому потрібно приділити належну увагу цій проблемі, організувати профілактичну роботу з велосипедистами, «користувачами персонального легкого електротранспорту» і, власне, пішоходами.

- На сайті Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області не раз з’являлися повідомлення про профілактичні відпрацювання автомобільних трас. Який ефект дають такі заходи?

-  На виконання доручення керівництва Національної поліції запроваджено комплекс профілактичних заходів задля підвищення рівня безпеки учасників дорожнього руху та зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод. Було ретельно проаналізовано стан аварійності в області, визначено оптимальні місця розташування патрульних нарядів, збільшено їх кількість на найбільш аварійно небезпечних ділянках доріг, а також наближено наряди до місць відпочинку людей, зокрема в Карпатах.

Зараз триває третій етап цього профілактичного відпрацювання. Про його ефективність можна судити зі статистики, яку наводив на початку інтерв’ю, де йдеться про зменшення кількості ДТП із постраждалими, випадків загибелі і травмування громадян.

Хочу зауважити, що поліція займається не лише профілактичною роботою, а й розкриттям і розслідуванням дорожньо-транспортних пригод. Так, з початку цього року розслідувано й направлено до суду більше півтори сотні кримінальних проваджень за фактами ДТП, повідомлено про підозру 165-ти особам. Відрадно, що в залишку немає нерозкритих випадків ДТП із втечею їх винуватців з місця події. Це результат професійних дій слідчих, оперативників, працівників інших служб поліції.

Наведу недавній випадок, що трапився поблизу Калуша. Велосипедист випадково натрапив поблизу дороги на труп чоловіка. За характером тілесних ушкоджень та виявленими на місці події уламками транспортного засобу, було встановлено, що 60-річний мешканець приміського села став жертвою наїзду. Незважаючи на те, що від часу ДТП минуло три доби, працівники поліції розшукали в Рожнятові мікроавтобус «Мерседес Спринтер», водій якого зізнався в тому, що збив пішохода й утік, намагаючись уникнути покарання. Тепер йому доведеться відповідати за свої дії в суді.

- Два роки тому на сесії обласної ради було затверджено регіональну програму підвищення рівня безпеки дорожнього руху на 2018-2020 роки. Наскільки реалізація запланованих у рамках цієї програми заходів змінила ситуацію з аварійністю?

- Найперше відзначу, що ухвалення такої програми засвідчило усвідомлення посадовцями і депутатами важливості та актуальності розв’язання цілого комплексу проблем, пов’язаних із безпекою дорожнього руху та аварійністю на вулично-дорожній мережі нашого краю. Нею передбачено низку заходів із впровадження організаційних та інженерно-технічних рішень, спрямованих на забезпечення збереження життя та майна учасників дорожнього руху, поліпшення умов руху, удосконалення управління безпекою дорожнього руху, підвищення рівня безпечності доріг та дорожньої інфраструктури, покращення інформаційно-просвітницької діяльності та інші. 

Про їх реалізацію можна судити після завершення програми, хоча вже тепер очевидно, що вона спрацювала, вдалося зробити багато корисного в цьому напрямку, в тому числі за участі прикарпатської поліції. Скажімо, прогнозувалося, що виконання програми дозволить щорічно знижувати кількість загиблих у дорожньо-транспортних пригодах на 2 % та  травмованих – на 3 %. Минуло два роки, і ми  спостерігаємо значно кращу динаміку.

Проте, ще раз наголошую: роботи в цій сфері ще дуже багато, вона важлива і відповідальна, бо за кожною ДТП – життя і здоров’я людей. Як і зрозуміло, що досягнути ефективних результатів можна у тісній взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних структур, підприємств та організацій, громадськості. З усвідомленням того, що кожен з нас – незалежно від посади чи соціального статусу, віку чи місця проживання – є учасником дорожнього руху, і від наших дій, поведінки залежить не лише власна безпека, а й безпека інших людей.

Сектор комунікації

поліції Івано-Франківщини