Підтримка — це завжди важливо. А особливо зараз, коли в Україні воєнний стан. Здавалось, підтримати людину просто, однак не всі можуть це зробити правильно. Отож далі – про прояв емпатійності, не плутати зі співчуванням (адже співчування — це одна з реакцій на емпатію).

Емпатія — це здатність розуміти та відчувати почуття іншої людини. Наразі в Україні дуже багато людей пережили жахіття. Вони хочуть бути почутими, а не ось це «Я тебе розумію»…

Тому надаємо вам невеличкий чек-лист того, як правильно забезпечити підтримку та не нашкодити людині, а тим паче не травмувати її ще більше:

Кожна людина має свою унікальну історію та досвід. А тому казати «Я тебе розумію» часом недоречно. Це може викликати роздратованість.

Натомість слід використовувати фрази на кшталт «Те, що тобі довелось пережити, — це жахливо», «Я можу тобі чимось допомогти?».

Не знецінюйте почуття людини, а тим паче не порівнюйте її ситуацію з іншими. Так ви можете лише відштовхнути її від себе та залишити сам на сам зі своїми почуттями. Уникайте фраз: «Дурниці, не хвилюйся», «Добре, що живий, а іншим ще гірше» і т. д.

Якщо людина не хоче ділитися з вами своєю історією, не тисніть на неї. Можливо, вона не готова розділити з кимось пережите, тож зачекайте. В жодному разі не оцінюйте вчинки людини і не кажіть: «А якби мене послухала», «А чого одразу не виїхала» і т. д.

Наголошуйте на позитиві. Акцентуйте на сильні сторони особи.

Не треба прибіднюватись: «Ой, бідненька», «Мені так жаль тебе» — так ви лише заганяєте людину в позицію жертви. І краще від цього точно не буде!

Мабуть, найголовніше —просто вислухати людину спокійно, не перебивати та не підганяти її. Дайте людині виговоритись, виплакатись.

Важливо також пам’ятати і про себе. Опирайтесь на власні сили, внутрішню енергію та ресурс. Якщо немає змоги допомогти, то краще скоординувати до того, хто може надати якісну та професійну підтримку.

Сектор комунікації

поліції Івано-Франківщини