Портал в режимі тестування та наповнення
Володимир Голубош: "Актуальні питання діяльності поліцейського в руслі комюніті або поліцеїстика майбутнього: що необхідно знати?"
Опубліковано 04 грудня 2020 року о 09:57

Інтерв’ю з начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області генералом поліції третього рангу, доцентом кафедри кримінального права, процесу і криміналістики Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», кандидатом юридичних наук Володимиром Голубошем на тему:

«АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО В РУСЛІ КОМЮНІТІ АБО ПОЛІЦЕЇСТИКА МАЙБУТНЬОГО: ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ?»

‒ Володимире Валентиновичу, якою повинна бути взаємодія органів державної влади з поліцією задля забезпечення правопорядку, громадського спокою?

‒ Важливим критерієм діяльності органів державної влади та правоохоронних структур є завоювання довіри людей, яка досягається, у тому числі, шляхом забезпечення прав і свобод громадян, підтримання правопорядку в державі. У цьому напрямку потрібно працювати над удосконаленням чинної системи законодавства, посиленням взаємодії державних інститутів влади, правоохоронних органів, громадських організацій. Важливе значення має розроблення та реалізація програм профілактики і протидії злочинності, створення безпечних умов для життя людей як на державному, так і регіональному рівнях, належне їх фінансування, а також  покращення матеріально-технічного забезпечення правоохоронних органів.

У цьому контексті можна  навести позитивний приклад співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування, поліції та громадських інституцій при підготовці та ухваленні регіональної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху на 2018-2020 роки, яку затвердили депутати Івано-Франківської обласної ради. Нею передбачено низку заходів із впровадження організаційних та інженерно-технічних рішень, спрямованих на забезпечення збереження життя та майна учасників дорожнього руху, поліпшення умов руху, удосконалення управління безпекою дорожнього руху, підвищення рівня безпечності доріг та дорожньої інфраструктури, покращення інформаційно-просвітницької діяльності та інші. 

Про їх реалізацію можна судити після завершення програми, хоча вже тепер очевидно, що вона спрацювала, вдалося зробити багато корисного в цьому напрямку, в тому числі за участю прикарпатської поліції. Скажімо, прогнозувалося, що виконання програми дозволить щорічно знижувати кількість загиблих у дорожньо-транспортних пригодах на 2 % та  травмованих – на 3 %. Минуло два роки, і ми  спостерігаємо значно кращу динаміку.

Особливої уваги заслуговує оптимізація організаційної структури поліції, що є спільною справою як наукової спільноти, так і практиків. Слід вивчати ці проблеми та надавати пропозиції щодо їх ефективного вирішення. Перспективною є робота над проєктами спільної співпраці з іноземними колегами, які можуть надати рекомендації практичного характеру, виходячи зі свого досвіду, та підтримку в процесі реалізації таких проєктів.

Йдеться і про високу якість роботи кадрової служби поліції, що полягає у вмілому відборі та розстановці кадрів, і, звичайно ж, про підвищення рівня соціального захисту співробітників поліції, адже у будь-який час є загроза його життю та здоров’ю, оскільки поліцейський втручається у найбільш проблемні сфери суспільної діяльності, має справу із континентом, що порушує закон.

Сьогодні багато молодих людей поповнюють лави поліцейських, і наше завдання формувати їх професійну правосвідомість у дусі гуманізму, чесності та порядності. Лише тоді ми отримаємо якісно нову, соціально орієнтовану поліцію.

‒ Як досягти показників ефективності у такій діяльності та якою має бути оцінка діяльності поліцейського як з боку керівництва, так і громади?

‒ Оцінка та належна оплата праці поліцейського передбачає врахування та аналіз основних компонентів його професійної діяльності. І вони залежать від багатьох факторів: іноді для розкриття того чи іншого правопорушення потрібні роки, особливо коли йдеться про тяжкі резонансні злочини замовного характеру. Тому кожен керівник має враховувати це у роботі свого колективу, водночас він повинен постійно відслідковувати і знати, чим займаються його підлеглі. Це стимулює як самого працівника, так і керівника у досягненні успішних результатів.

Не менш важливою в оцінці роботи правоохоронця є професійна компетентність. І тут також багато залежить від керівництва підрозділу, а також досвідченого та фахового кістяка колективу. Інколи слід детально роз’яснити молодим працівникам, що від них очікується для ефективної праці, яка буде оцінена суспільством. І, звичайно ж, потрібно невпинно вдосконалювати особистісні, ділові та моральні якості кожного члена колективу, підвищуючи їх усвідомлення за результати спільної справи.

Робота поліцейського постійно перебуває у полі зору громадськості, насамперед, коли йдеться про дільничного офіцера поліції чи поліцейського офіцера громади, які повинні знати про все, що відбувається на території обслуговування. І лише спільні взаємозв’язки, взаємодія з органами влади, громадами, а також громадський контроль здатні забезпечити хороші результати такої співпраці.

Поліція у своїй діяльності має відповідати вимогам суспільства і працювати за сучасними стандартами. Тому працівник поліції, з одного боку, повинен постійно вдосконалюватися, а з іншого ‒ потрібно вибудовувати взаємодію з громадою на належному рівні, щоб кожен громадянин поважно ставився до поліцейського, який захищає його від протиправних посягань. У такий спосіб нам вдасться досягти позитивних показників ефективності та результативності праці.

‒ Як має вибудовуватися поважне ставлення та завоювання довіри поліцейського до громади, а громадян до поліцейського?

‒  У багатьох високорозвинених країнах найвищою є довіра саме до поліції. Нам також необхідно завойовувати позитивне ставлення до себе. Тому потрібно професійно виконувати свою роботу, своєчасно реагувати на виклики сьогодення, тісно співпрацювати з населенням, звітувати перед суспільством. У цьому плані найбільш ефективними є виступи в засобах масової інформації, постійна присутність у соціальних мережах, щоб донести до громадян об’єктивну інформацію про стан правопорядку, позитивні та негативні тенденції оперативної обстановки, і, власне, заходи, які вживає поліція для  покращення ситуації. А ще це трибуна для пропаганди правових знань, формування правової свідомості та виховання людей у дусі поваги до законів. Можливо, ці слова, внаслідок частого їх уживання, виглядають штампами, але це насправді працює. 

Значна увага має приділятися профілактичній роботі з громадянами, на яку не завжди у повсякденній заклопотаності поліцейських вистачає часу, а також з особами, що перебувають на обліку в поліції та схильні до скоєння тих чи інших злочинів чи правопорушень. Під час роботи з цією категорією поліцейському необхідно проявляти витримку, терпіння, бо таке спілкування вимагає знання людської психології, уміння підшукати «ключ» до таких людей, аби відвернути їх від протиправної поведінки. Дуже важливо допомогти їм знайти своє місце в житті, посприяти працевлаштуванню, належній соціалізації.  А це передбачає активну участь насамперед державних органів соціального спрямування, а також громадських організацій, волонтерів, соціально відповідального бізнесу.

Ефективна діяльність поліції, без сумніву, має вибудовуватися на міцному фундаменті взаємної довіри та співпраці з громадянами. Так, у Конституції України прописані права людини, але концепція обов’язків на загальнодержавному рівні є недостатньо розробленою. На жаль, нерідко поліцейські мають справу з громадянами, які займають позицію на кшталт: «моя хата скраю, нічого не знаю», не сприяють слідству, наведенню порядку в нашому спільному домі.

‒ Яка роль фізичної підготовленості, бойового вишколу в діяльності поліцейського?

‒ Фізична підготовленість як компонент фізичної культури відіграє важливу роль в діяльності поліцейського. Він повинен завжди, так би мовити, бути у формі, адже йдеться не лише про якісне виконання службових обов’язків, а й про здоров’я та життя правоохоронця. Слід постійно розвивати та підвищувати рівень фізичних кондицій і навичок, який має відповідати передусім встановленим вимогам і нормативам поліцейської діяльності, а, з іншого боку, суттєво сприяє професійному вишколу. Для цього в підрозділах регулярно проводяться заняття з фізичної та бойової підготовки, на яких відпрацьовуються прийоми рукопашного бою, елементи тактичної підготовки. На базі тренінгового центру ГУНП в області відбуваються тренінги за участю поліцейських інструкторів зарубіжних країн.

Для виконання службових обов’язків поліцейським законодавством надані права щодо застосовування різних засобів примусового впливу, в тому числі табельної вогнепальної зброї. Вони повинні вміти їх використовувати, виходячи з ситуації, яка складається, постійно вдосконалювати ці навички. Водночас правоохоронці мають усвідомлювати відповідальність за свої дії, їх наслідки.

‒ Володимире Валентиновичу, останнім часом у суспільстві точаться дискусії щодо легалізації короткоствольної вогнепальної зброї. До вирішення цього питання неодноразово зверталися депутати Верховної Ради…

‒ Справді, у громадян є конституційне право використовувати вогнепальну зброю на законних підставах у випадку необхідної оборони та крайньої необхідності, захищаючи у такий спосіб власне життя, рідних чи близьких. Маємо розуміти, що зброя може використовуватися і в негативних цілях. Усе залежить від правосвідомості громадян. На руках у населення є чимало незареєстрованої зброї, і ця кількість суттєво зросла з початком бойових дій на Сході держави.

Слід зауважити, що до цих пір в Україні не прийнятий Закон про так звану цивільну вогнепальну зброю, попри те, що існує кілька законопроєктів, зареєстрованих у Верховній Раді. Останні два внесені депутатами на початку листопада. Ними передбачається легалізувати короткоствольну зброю, але носити її буде заборонено. За аналогією з автомобілями, власникам потрібно буде отримати посвідчення, техпаспорт, страховий поліс про цивільну відповідальність. Контроль легального обігу зброї замикається на МВС.

Потрібно зазначити, що в громадян неоднозначне ставлення до вирішення цієї проблеми. Як свідчить соціологія, більшість проти того, щоб був вільний доступ до короткоствольної зброї. Так що питання дискусійне. Тож при ухваленні закону потрібно зробити так, аби зброя у жодному разі не потрапила до рук осіб з нестабільною психікою, злочинців, людей із залежностями та психічними розладами. 

З іншого боку, є країни, де населення має широкі можливості для придбання та володіння бойовою зброєю. Скажімо, в Швейцарії чоловіки віком від 18 до 30 років повинні пройти військову службу, а після її завершення їм дозволено зберігати вдома видану в армії зброю. Кількість зброї на руках цивільного населення в цій країні оцінюють у 2,5 мільйона одиницьУ Швейцарії здавна діють традиції законослухняного користування зброєю. Там уміють нею користуватися, люди регулярно тренуються на полігонах і стрільбищах. На запитання журналіста, як так сталося, що при такій кількості зброї практично немає випадків її протиправного застосування, колишній міністр оборони Швейцарії Самюель Шмід відповів так: «Уся справа в тому, що ми поважаємо зброю. І саме через це у нас з нею немає жодних проблем».

В Україні не вироблено подібної культури володіння зброєю, і на це є об’єктивні причини. Але, зважаючи на російську агресію, складну криміногенну ситуацію, можна було б підготувати на державному рівні програму навчання населення навичкам володіння вогнепальною зброєю, відкриття стрільбищ і стрілецьких тирів, аби громадяни, за необхідності,  могли дати адекватну відсіч ворогу, захистити себе і рідних від злочинних посягань. Також це ще є важливим елементом патріотичного виховання молоді, гартування звитяги й бойового духу народу.

‒ Зважаючи на професійні ризики правоохоронної роботи, чи підлягають розголошенню персональні дані поліцейських, інформація про членів сімї?

‒ Завжди існує небезпека того, що особи, які переступили через закон, можуть помститися поліцейському, прокурору, судді за те, що відбувають покарання у місцях позбавлення волі. Тому розголошення персональних даних правоохоронців, членів їх сімей може поставити під загрозу їх життя, здоров’я, особливо, коли йдеться про працівників, які займаються оперативно-розшуковою, слідчою роботою. Ці ризики суспільству потрібно враховувати.

У світі по-різному вирішують питання безпеки співробітників правоохоронних органів. У Франції, приміром, Нижня палата парламенту –  Національні збори –   нещодавно схвалила в першому читанні закон  щодо «глобальної безпеки», яким буде заборонено оприлюднювати фото чи відеозаписи поліцейських під час виконання службових обов’язків, якщо це становитиме загрозу для «фізичної чи психічної недоторканності» правоохоронців. За порушення заборони законопроєкт передбачає покарання у вигляді штрафу в 45 тисяч євро або позбавлення волі на один рік. Зауважу, що така ініціатива парламентарів стала приводом для масових протестів.

‒ Розкрийте, будь ласка, формулу людяності та професіоналізму поліцейського?

‒ Формування системи духовних, професійно-етичних та моральних цінностей і якостей у свідомості поліцейських набуває особливої актуальності. Рівень професіоналізму є мотивом до пізнання високих людських якостей. З цього приводу в Інтернет-мережі шириться надзвичайно цікава історія про людяність.

Так, професор фізико-математичного факультету з наміром дати студентам урок, який би запам’ятався на все життя, написав на дошці велику цифру 1 і, глянувши на студентів, пояснив: «Це ваша людяність ‒ найнеобхідніша в житті якість». Потім поруч з цифрою 1 дописав 0 і сказав: «А це ваші досягнення, які з людяністю збільшили вас у 10 разів». І так додавав 0 за 0 ‒ досвід обережність, любов, успіх... «Кожен доданий 0 у 10 разів облагороджує людину», ‒ сказав професор. Раптом він стер цифру 1, що стоїть на початку ряду чисел. На дошці залишилися нікчемні, нічого не значущі нулі... Професор продовжив: «Якщо у вас не буде людяності, інше нічого не варте».

Тому задля якісного, професійного та ефективного виконання кожним працівником поліції покладених на нього завдань і функцій, а також забезпечення морально-психологічної стійкості мають домінувати людяність і професіоналізм – як два крила, на яких можна здійнятися до професійних висот.

Як відомо, юриспруденція оперує такими термінами, як людина, особа, індивід, громадянин, особистість. І саме у поняття «особистість» закладаються високі людські та професійні якості, які формують «я» і залежать від кожного прожитого нами дня. У наших словах і вчинках відображений світогляд, погляди і переконання, духовний світ людини, знання для реалізації професійних норм та принципів, людського спілкування, без якого не може повноцінно функціонувати жоден колектив.

Система таких цінностей має свою специфіку в залежності від професійної діяльності, в ній відображається вся сутність правоохоронної діяльності. Отож суспільство висуває вимоги до поліцейського, які можна відобразити у простій формулі: людяність та професіоналізм. Це забезпечить ефективність підготовки особистості до успішного виконання поставлених завдань та й загалом професійного навчання, життя і повсякденної роботи. Міцні стереотипи поведінки, стійкість є запорукою успіху на усіх напрямках, до речі, не лише в поліцейській діяльності.

‒ Чи є позитивний імідж поліції показником ефективної діяльності?

‒ Позитивний імідж поліції загалом і кожного працівника зокрема формується роками. І не тільки за результатами конкретних службових справ, а й за умінням комунікувати з населенням. Це зустрічі з людьми за місцем роботи та проживання, бесіди на правову тематику, виступи в школах та багато інших заходів, присвячених взаємодії поліції з населенням.

Механізм формування позитивного ставлення включає в себе багато компонентів. Зокрема, впровадження потребує відома модель САРО (сканування, аналіз, реагування, оцінка) чи відшукання інших форматів роботи, які вже ефективно функціонують у багатьох країнах. Йдеться про напрацьовані і перевірені часом системні програми щодо зниження рівня злочинності, а також впровадження альтернативних видів покарань. Для цього необхідно вивчати й запозичувати накопичений зарубіжний досвід, де поліція давно виконує сервісні функції. 

Сьогодні відбувається поступовий відхід поліції від силових, адміністративних методів управління і перехід до сервісних функцій. Ця тема ще малодосліджена у правовому полі. Доречно було б розробити нову модель держави ‒ сервісну, або держави соціального благоденства, яка буде служити людині, а людина своєю чергою ‒ державі. На сьогодні здійснені окремі спроби такого розроблення, однак на доктринальному рівні, на рівні дисертаційних досліджень цього не відбулося.

Так, поняття «сервісу» саме по собі не можна ідеалізувати, адже за своєю внутрішньою будовою та сутнісною наповненістю воно не зовсім відповідає вимогам національного права. Водночас поняття служіння найбільш повно відображає вищі цілі, а саме – послужити ближньому, українському народові, Батьківщині. Тому завданням наукової спільноти та практиків є поступовий перехід на вищий рівень розвитку, для цього слід звернутися до вказаної моделі розвитку держави, закріпити основоположні конституційні принципи, наповнені ідеєю служіння.

Особовий склад повинен розуміти і чітко усвідомлювати філософію та концепцію реформування поліції, вибудовувати свої завдання таким чином, щоб вони найбільш точно відповідали вказаній реформі з тим, аби забезпечити найбільш ефективне виконання службових функцій. Завдання, які постають перед кожним працівником в умовах реформи, набагато об’ємніші, аніж те, що передбачено чинними нормативними актами. На практиці є безліч ситуацій, які законодавчо не прописані, однак потребують правового врегулювання. З іншого боку, слід акцентувати увагу на відповідальності кожного працівника за результати роботи. Треба застосовувати різні види заохочень, щоб був стимул ще ефективніше працювати.

‒ Володимире Валентиновичу, наскільки поліція є відкритою для суспільства, зокрема щодо дотримання прав і свобод людини? І як на її діяльність впливає громадський контроль?

‒ Дотримання законності, прав та свобод людини, прозорість і відкритість для суспільства є одними з найважливіших принципів діяльності поліції. І нам немає чого приховувати, звісно, крім тих заходів, які здійснюються під грифом таємності, аби не зашкодити оперативно-розшуковій роботі та слідству. Прикарпатська поліція в цілодобовому режимі інформує про свою діяльність на відомчому сайті та в соціальних мережах, надає відомості, які цікавлять засоби масової інформації, а через них – суспільство. Поліцейські пропагують правові знання в освітніх закладах.

Керівництво Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції  приділяє значну увагу недопущенню порушень законності та прав людини, викоріненню з поліцейської практики випадків насильства, приниження людської гідності. З цією метою проводиться відповідна робота з особовим складом, запроваджуються новітні технології. Серед них ‒ система Custody Records, яка об’єднує в єдиний комплекс відеофіксацію в ізоляторах тимчасового тримання, підрозділах поліції та відео з бодікамер поліцейських. Це сприяє попередженню неналежної поведінки поліцейських стосовно затриманих чи відвідувачів підрозділів поліції і водночас захищає правоохоронців від можливих провокацій.

У структурі Національної поліції функціонує Управління забезпечення прав людини, його представник працює в нашому Головному управлінні. Він здійснює контроль за дотриманням прав і свобод людини поліцейськими, державними службовцями та іншими працівниками поліції під час надання поліцейських послуг; за роботою ізоляторів тимчасового тримання; організовує взаємодію органів поліції з іншими органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями.

Громадський контроль за діяльністю поліції чітко регламентований законодавством, зокрема Законом України «Про Національну поліцію». Йдеться про звіти щодо діяльності поліції на офіційних веб-порталах з аналізом ситуації зі злочинністю в регіоні, інформацією про заходи, що вживалися поліцією, та їх результати, виконання пріоритетних завдань. Поліція взаємодіє з громадськістю шляхом підготовки та виконання спільних проєктів, програм і заходів для задоволення потреб населення та покращення ефективності виконання поліцією покладених на неї функцій. Також контроль за діяльністю поліції здійснюється у формі залучення представників громадськості до спільного розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських тощо.

Такі заходи сприяють формуванню та зміцненню довірчих відносин, поліпшенню стану дисципліни та законності в роботі поліції, підвищенню якості надання поліцейських послуг. Громадський контроль за її діяльністю є однією з можливостей для участі громадян у творенні державної політики в правоохоронній сфері, важливою умовою забезпечення ефективності державної влади.

 


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux