Сектор комунікації Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області у спеціальній рубриці «Тонка синя лінія» (англ. #ThinBlueLine) розповідатиме про поліцейських, які служать і захищають прикарпатців і вдень, і вночі.

Кожна розповідь – знайомство з правоохоронцем і його службою. Щотижня ми знайомитимемо вас з особовим складом поліції Івано-Франківщини.

Продовжує рубрику заступник начальника ГУНП в Івано-Франківській області Василь Кіцелюк, який в правоохоронних органах 26 років і добре знає, як організувати роботу, бо за період службової діяльності побував на керівних посадах різних підрозділів.

Народився Василь Кіцелюк в с. Лючки, що у Косівському районі. Розповідає, що після школи вступив у Коломийських технікум по обробці деревини. На третьому курсі зрозумів, що треба йти служити в міліцію. Попри те, що батько працював в правоохоронних органах, раніше потягу до цієї професії не було:

«Я виріс у сім’ї міліціонера. Мій батько хоч  не був на керівних посадах, але я знав роботу цієї структури. Особливо, коли йдеш з дому, і коли повертаєшся» (Ред. – сміється).

Завершивши навчання в технікумі, поступив на стаціонар в училище міліції, а пізніше – в інститут внутрішніх справ.

Правоохоронні органи обрав для порядку в державі. Вважає, для цього потрібно старатися кожному і тоді можна досягнути бажаного. Приміром, не розуміє менталітет, чому за кордоном всі обов’язково прищеплять ремінь безпеки, а в Україні цього не роблять.

У поліції 45-річний Василь Кіцелюк з 1993 року. Пройшов шлях від опера і до заступника начальника поліції області. Працював по напрямку боротьби з економічною злочинністю від опера і до керівника області, також очолював підрозділи по боротьбі з наркозлочинами та організованою злочинністю. Перебував на посаді керівника двох найбільших відділів поліції області, а до реформи очолював експертний підрозділ Івано-Франківщини. В липні 2015 року полковник поліції Василь Кіцелюк, маючи немалу вислугу років, прийняв рішення піти на пенсію по реорганізації штатів. Але за короткий період часу пройшов відбір і по сьогоднішній день працює заступником начальника поліції Прикарпаття на цивільній посаді. Зізнається, за форменим одягом не сумує, бо полюбляє офіційно-діловий стиль.

Нині не може визначити найближчий напрямок роботи за період служби. Каже, у будь-якому підрозділі ціль одна – боротьба зі злочинністю.  І не важливо чи це економічний напрямок, чи по боротьбі з наркотиками, чи організована злочинність – викладатися потрібно сповна.

Наголошує, як до переатестації, так і після неї виконує службові обов’язки з гідністю. Не приховує, що коли прийдеться піти з поліції, то займеться викладацькою справою і передаватиме молодому поколінню напрацьований з роками досвід. Саме зараз працює, щоб отримати вчене звання «доцент».

Василь Кіцелюк неабияк вдячний своїй сім’ї, бо завжди ставляться із розумінням та підтримують у нелегкій роботі:

«Дружині прийшлося виховувати дітей без мене. Нині за цими роками сумую. Я не бачив, як ріс син, тому дочці стараюся приділити якомога більше часу».

Діти поки поліцію як професію не розглядають, але як далі буде – невідомо. Адже сам Василь Кіцелюк лише на третьому курсі це зрозумів.

На питання «Що найбільше подобається в роботі, а що – не подобається?» відповів:

«На роботу я йду із задоволенням. Хочу працювати і виконую гідно свої функціональні обов’язки і цього вимагаю від підлеглих. Якщо хтось не виконав поставлених завдань або не дотримався своїх функціональних обов’язків – повинен сказати про це. Я вважаю великим мінусом в роботі те, коли підлеглий не може визнати свою помилку. Мабуть тому, що я готовий працювати з відкритими людьми».

Щодо робочого дня, то на першому місці – планування роботи та її виконання. Адже кожен підпорядкований Василю Кіцелюку підрозділ згідно розподілу функціональних обов’язках доповідає про заплановану роботу, а в кінці дня – звітує про виконання.

На питання «Як вдається координувати і стежити за всіма та розуміти, що всі працюють гідно?» відповів:

«Вважаю, що кожен призначений на посаду і має чітко знати свої обов’язки. Я не повинен шукати хто і що саме не виконав, підлеглий сам повинен прийти і сказати про це. Звичайно, не все у всіх виходить, але спільно можна дійти до поставленої мети».

Цитата:

Жити – значить працювати. Праця є життя людини. (Вольтер)

Хобі:

Василь Кіцелюк з дитинства грав у футбол, будучи на позиції нападника, а в підлітковому віці професійно зайнявся цим видом спорту. Коли розпочалася практична робота, прийшлося піти з футболу. Тепер вільний час приділяє сім’ї – вихованню і спілкуванню з сином та дочкою, а також на подорожі з ними.

Читає:

Впродовж останніх років читає юридичну літературу, бо захистився і два роки тому став кандидатом юридичних наук, а зараз працює над вченим званням «доцент». У вільний від роботи час читає лекції по юриспруденції.

Страва:

Вареники з картоплею і шкварками.

Довідково:

«Тонка синя лінія» – це соціальний рух, який прийшов до України зі штатів. Там це символ місця поліції у суспільстві – тонка грань між законом і анархією. В Україні ініціативу започаткували восени 2017 року. Ініціаторами виступили поліцейські спільно із ветеранами АТО. Це соціальний рух. Коли громадяни і поліцейські спілкуються та допомагають один одному, підтримують один одного.

#ThinBlueLine – це приклад взаємодії та підтримки, яку громадяни США та інших країн висловлюють поліцейським.