Чотири доби без сну заради порятунку побратимів: поліцейський Прикарпаття отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя»(ВІДЕО)

Коли ти бойовий медик - кожна секунда має значення, це  - межа між життям і смертю,  - переконаний поліцейський Михайло Крупчин. Він же «Крук» - медик батальйону поліції особливого призначення (стрілецький). Двадцять вісім днів поспіль Михайло провів у бліндажі на передовій - в єдиному вцілілому пункті збору поранених. Разом із трьома побратимами він цілодобово виборював життя бійців у самої смерті. За цей подвиг поліцейський отримав почесну нагороду від Головнокомандувача ЗСУ.

До стрілецького батальйону особливого призначення Михайло Крупчин перевівся добровільно у 2024 році. Реалізував дитячі мрії  - стати спецпризначенцем і медиком.

Служба в стрілецькому  - не про тил. Після спецкурсів Михайло у складі підрозділу вирушив на один із найгарячіших напрямків Донеччини -  під Костянтинівку. Бронежилет, зброя та медична сумка  -  понад 50 кілограмів на собі. Поліцейські побратими тримали позиції, а поруч із ними Михайло облаштовував пункт збору поранених. І саме там 28 днів медики безперервно приймали поранених з фронту. Аби стабілізувати найважчих, часом доводилося працювати по чотири доби поспіль без жодної хвилини сну.

«У нас були два дуже важких поранених, які вимагали постійної уваги, — пригадує Михайло. - Ми завжди запитуємо у бійців про алергію на знеболювальні. Але ж хлопці не завжди про це знають... В одного з поранених виникла гостра реакція на препарат, почалися епілептичні напади. Ми удвох-утрьох мусили постійно тримати його: треба було стежити, щоб він у маренні не зірвав турнікет із пораненої ноги та не вирвав катетер, бо не контролював свої рухи. Майже чотири доби ми практично не спали — хіба що приляжеш на пару хвилин, аби просто випрямити втомлену спину. І знову до роботи: вимірювати тиск, контролювати дихання».

Побут в по – суті «польовому шпиталі» на межі людських можливостей. Ресурси з часом  танули на очах: доводилося жорстко економити пальне, ліки, харчі. Чиста питна вода – на вагу золото. Коли через постійні авіаудари, дрони та артобстріли логістика перервалася, воду добували самотужки. Хлопці збирали дощівку та фільтрували її через марлю й деревне вугілля. А оскільки бліндажі та посадки навколо регулярно палають, вугілля  - чи це єдине, чого на фронті вдосталь.

Спочатку на їх ділянці фронту було 4 пункти прийому поранених. Та згодом  через постійні обстріли, пункт Михайла залишався єдиним острівцем порятунку життя. І туди доставляли всіх: бійців Нацполіції, Національної гвардії, Збройних Сил України.

За добу через руки Михайла та його побратимів проходило понад десяток поранених — переважно з важкими осколковими травмами. Завдяки високому професіоналізму та надлюдській витримці поліцейського медика, команді вдалося стабілізувати й відправити на подальшу евакуацію практично кожного бійця. Хто мав легші поранення, повертався на позиції.

Михайло Крупчин відзначений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя». Почесну нагороду 44-річному поліцейському вручив начальник ГУНП в Івано-Франківській області Роман Іващенко. Сам «Крук» зізнається,  - отримати таку відзнаку надзвичайно приємно, хоч і абсолютно неочікувано. Адже він просто робив те, що мав…

Наразі Михайло перебуває на Прикарпатті. Проходить курс лікування та відновлення після важких боїв. А одразу після цього планує повернутися на фронт - туди, де знову рятуватиме тих, хто щохвилини боронить Україну…

Відділ комунікації

поліції Івано-Франківщини